Управлінська структура вищої освіти

Державні органи управління освітою – це ієрархічна система керівних органів, яка включає вищий, центральний, регіональний, обласний і районний рівні. В управлінні вищою освітою України беруть участь лише перші три рівні, кожний з яких має власні повноваження для реалізації державної освітньої політики:
- вищий рівень визначає цілі, завдання, механізми реалізації державної освітньої політики, розробляє законопроекти, нормативно-правову базу функціонування і розвитку освіти;
- центральний рівень, який очолює Кабінет Міністрів України, – здійснює управління освітою через Міністерство освіти і науки України, міністерства і відомства, яким підпорядковані навчальні заклади освіти, Вищу атестаційну комісію України. Названі державні органи реалізують державну освітню політику, здійснюючи контроль за її втіленням та дотриманням законодавчих актів у галузі вищої освіти, розробляє програму розвитку вищої освіти і стандарти вищої освіти, визначає нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення вищих навчальних закладів, здійснює аналітично-прогностичну діяльність у галузі вищої освіти, визначає тенденції і стратегічні напрями її розвитку, здійснює організацію і контроль за навчально-виховною, навчально-методичною та науковою діяльністю вищих навчальних закладів тощо;
- регіональний рівень - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування – встановлюють обсяги бюджетного фінансування вищих навчальних закладів державної і комунальної форми власності, забезпечують виконання державних програм у галузі вищої освіти, здійснюють соціальний захист учасників навчального процесу, забезпечують розвиток мережі вищих навчальних закладів, зміцнення матеріальної бази, господарське обслуговування закладів вищої освіти, вивчають потреби у фахівцях на місцях і вносять пропозиції щодо обсягів державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців, залучають підприємства, установи, організації для вирішення проблем розвитку вищої освіти, сприяють працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, які їм підпорядковані.
Отже, державні органи управління освітою в Україні, які безпосередньо здійснюють управління вищою освітою, є Міністерство освіти і науки України, міністерства і відомства, яким підпорядковані заклади освіти, Вища атестаційна комісія України, державні комітети, агентства, комісії, Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою. Всі ці органи складають цілісну систему управління вищою освітою, яка поєднує в собі як керуючу, так і керовану підсистему та функціонує заради досягнення корисного результату. Таким чином, державні органи можна розглядати і як об’єкти, і як суб’єкти управління.
Однак, у реалізації державної освітньої політики бере участь і локальний рівень управління, що представлений вищими навчальними закладами різних форм власності, де заклади освіти розглядаються як об’єкт, а їх власники як суб’єкти управління. Державне управління вищими навчальними закладами розвитку здійснюється як взаємодія між суб’єктом (органом управління) та об’єктом (заклад вищої освіти) на основі встановлених між ними прямих і зворотних зв’язків. Сьогодні цей процес
зводиться до активного впливу суб’єкта управління на об’єкт, який повинен виконувати всі вимоги суб’єкту. Ми погоджуємося з думкою О. Шеломовської, яка вважає, що для розвитку системи вищої освіти заклади “повинні активно впливати на характер діяльності та структуру суб’єкта управління, визначати організаційну побудову всієї системи управління”. Крім того, потрібно зменшити вплив суб’єкта управління на об’єкт, оскільки не можна нав’язувати способи розвитку, необхідно лише сприяти їхнім власним тенденціям.
Також, слід відмітити, що на регіональному рівні управління вищою освітою існує своя специфіка, яку зумовлює певна територіальна організація, а також господарчі, культурні, етнічні, соціальні та демографічні особливості. Все це необхідно враховувати суб’єкту (регіональному органу влади) під час управлінської діяльності.
Крім того, внаслідок здійснення модернізації вищої освіти відбувається формування нової системи об’єктів управління. В результаті реструктуризації вищих навчальних закладів та їх прагнення (переходу) до автономії будуть з’являтися нові інституціональні об’єкти управління. Формування вищих навчальних закладів, які відрізняються за рівнями, ступенями інноваційності програм, що реалізують, масштабами освітньої і наукової діяльності, якісними показниками тощо, призведе до необхідності введення нових структурних підрозділів до існуючих органів управління вищою освітою на різних рівнях управління, які мають відповідати за взаємодію з такими навчальними закладами.
Підсумовуючи, слід зазначити, що за своїм змістом система державного управління охоплює такі елементи: системоутворюючий фактор (визначені цілі держави у нормативно-правових актах), суб’єкти управління (керуючу систему), взаємодію (управлінську діяльність) та суспільну систему (об’єкти управління (керовану систему)). [39. – C. 187]
Управлiння у галузi вищої освiти
Стаття 17. Управлiння у галузi вищої освiти
Кабiнет Мiнiстрiв України через систему органiв виконавчої влади: здiйснює державну полiтику у галузi вищої освiти; органiзовує розроблення та здiйснення вiдповiдних загальнодержавних та iнших програм; у межах своїх повноважень видає нормативно-правовi акти з питань вищої освiти; забезпечує контроль за виконанням законодавства про вищу освiту.
Управлiння у галузi вищої освiти у межах їх компетенцiї здiйснюється: спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузi освiти i науки; iншими центральними органами виконавчої влади, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади; Вищою атестацiйною комiсiєю України; органами влади Автономної Республiки Крим; органами мiсцевого самоврядування; власниками вищих навчальних закладiв; органами громадського самоврядування. [12]
Стаття 18. Повноваження спецiально уповноваженого центрального 
органу виконавчої влади у галузi освiти i науки, iнших 
центральних органiв виконавчої влади, якi мають 
у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади.

1. Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузi освiти i науки:
- здiйснює аналiтично-прогностичну дiяльнiсть у галузi вищої освiти, визначає тенденцiї її розвитку, вплив демографiчної, етнiчної, соцiально-економiчної ситуацiї, iнфраструктури виробничої та невиробничої сфер, ринку працi на стан вищої освiти, формує напрями взаємодiї з iншими ланками освiти, стратегiчнi напрями розвитку вищої освiти вiдповiдно до науково-технiчного прогресу та iнших факторiв, узагальнює свiтовий i вiтчизняний досвiд розвитку вищої освiти;
- бере участь у формуваннi державної полiтики у галузi вищої освiти, науки, професiйної пiдготовки кадрiв;
- розробляє програми розвитку вищої освiти, стандарти вищої освiти;
визначає нормативи матерiально-технiчного, фiнансового забезпечення вищих навчальних закладiв;
-         здiйснює навчально-методичне керiвництво, контроль за дотриманням вимог стандартiв вищої освiти, державне iнспектування;
-         здiйснює мiжнародне спiвробiтництво з питань, що належать до його компетенцiї;
-         здiйснює лiцензування та акредитацiю вищих навчальних закладiв незалежно вiд форм власностi та пiдпорядкування, видає їм лiцензiї, сертифiкати;
-         здiйснює встановлення вiдповiдностi документiв про вищу освiту та вченi звання;
-         формує i розмiщує державне замовлення на пiдготовку фахiвцiв з вищою освiтою;
-         сприяє працевлаштуванню випускникiв вищих навчальних закладiв;
-         затверджує умови прийому на навчання до вищих навчальних закладiв;
-         затверджує статути пiдпорядкованих йому вищих навчальних закладiв та вищих навчальних закладiв приватної форми власностi;
-         погоджує статути вищих навчальних закладiв державної форми власностi, пiдпорядкованих iншим центральним органам виконавчої влади, вищих навчальних закладiв, що перебувають у власностi Автономної Республiки Крим, та вищих навчальних закладiв комунальної форми власностi;
-         органiзовує вибори, затверджує та звiльняє з посад керiвникiв пiдпорядкованих йому вищих навчальних закладiв;
-         погоджує затвердження на посаду керiвникiв вищих навчальних закладiв комунальної i приватної форм власностi;
-         органiзовує атестацiю педагогiчних i науково-педагогiчних працiвникiв щодо присвоєння їм квалiфiкацiйних категорiй, педагогiчних та вчених звань;
-         разом з iншими центральними органами виконавчої влади, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади, органами влади Автономної Республiки Крим, мiсцевими органами виконавчої влади та органами мiсцевого самоврядування, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади комунальної форми власностi, забезпечує реалiзацiю державної полiтики у галузi вищої освiти i здiйснює контроль за втiленням державної полiтики у галузi вищої освіти, дотриманням нормативно-правових актiв про вищу освiту в усiх вищих навчальних закладах незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування;
- здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.
2. Iншi центральнi органи виконавчої влади, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади, спiльно iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузi освiти i науки:
- беруть участь у здiйсненнi державної полiтики у галузi вищої освiти, науки, професiйної пiдготовки кадрiв;
- беруть участь у здiйсненнi лiцензування та акредитацiї вищих навчальних закладiв;
- сприяють працевлаштуванню випускникiв пiдпорядкованих їм вищих навчальних закладiв;
- здiйснюють контрольнi функцiї за дотриманням вимог щодо якостi вищої освiти;
- органiзовують вибори, затверджують та звiльняють з посади керiвникiв вищих навчальних закладiв;
- затверджують за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузi освiти i науки статути пiдпорядкованих їм вищих навчальних закладiв;
- здiйснюють iншi повноваження, передбаченi законом.
3. Акти спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузi освiти i науки, прийнятi у межах його повноважень, є обов'язковими для iнших центральних органiв виконавчої влади, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади, органiв влади Автономної Республiки Крим, мiсцевих органiв виконавчої влади та органiв мiсцевого самоврядування, вищих навчальних закладiв незалежно вiд форм власностi. [13]
Стаття 19. Повноваження Вищої атестацiйної комiсiї України
1. Вища атестацiйна комiсiя України забезпечує виконання державних вимог при атестацiї наукових i науково-педагогiчних кадрiв вищої квалiфiкацiї.
Вища атестацiйна комiсiя України:
-         формує мережу спецiалiзованих вчених рад та контролює їх дiяльнiсть;
-         формує нормативнi та методичнi засади дiяльностi спецiалiзованих вчених рад;
-         розробляє i затверджує вимоги до рiвня наукової квалiфiкацiї здобувачiв наукових ступенiв, вченого звання старшого наукового спiвробiтника та встановлює критерiї атестацiї наукових кадрiв вищої квалiфiкацiї;
-         забезпечує єднiсть вимог до рiвня наукової квалiфiкацiї осiб, якi здобувають науковий ступiнь кандидата або доктора наук i вчене звання старшого наукового спiвробiтника;
-         формує мережу експертних рад;
-         проводить експертизу дисертацiй для здобуття наукових ступенiв та атестацiйних справ для присвоєння вченого звання старшого наукового спiвробiтника;
-         затверджує рiшення спецiалiзованих вчених рад про присудження наукових ступенiв i рiшення вчених (наукових, науково-технiчних, технiчних) рад про присвоєння вченого звання старшого наукового спiвробiтника, а також скасовує їх у разi невиконання державних вимог при атестацiї наукових i науково-педагогiчних кадрiв вищої квалiфiкацiї;
-         вирiшує в установленому порядку питання переатестацiї наукових i науково-педагогiчних кадрiв вищої квалiфiкацiї, позбавлення наукових ступенiв i вченого звання старшого наукового спiвробiтника, оформлення й видачi дипломiв i атестатiв, а також розглядає апеляцiї;
-         присвоює вчене звання старшого наукового спiвробiтника;
-         здiйснює спiвробiтництво з державними органами iнших країн з питань, що належать до компетенцiї Вищої атестацiйної комiсiї України;
-         вирiшує в установленому порядку питання взаємовизнання документiв про присудження наукових ступенiв та присвоєння вченого звання старшого наукового спiвробiтника;
здiйснює iншi повноваження, передбаченi законом.
2. Акти Вищої атестацiйної комiсiї України, прийнятi в межах її повноважень, є обов'язковими для мiнiстерств, iнших центральних органiв виконавчої влади, установ, в системi яких створено спецiалiзованi вченi ради по присудженню наукових ступенiв кандидата i доктора наук та дiють вченi (науковi, науково-технiчнi, технiчнi) ради, що приймають рiшення про присвоєння вченого звання старшого наукового спiвробiтника. [14]
Стаття 20. Повноваження органiв влади 
Автономної Республiки Крим та органiв мiсцевого самоврядування, 
якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади

Органи влади Автономної Республiки Крим, органи мiсцевого самоврядування, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади, в межах своєї компетенцiї:
-         забезпечують виконання державних програм у галузi вищої освiти;
-         вивчають потребу у фахiвцях на мiсцях i вносять спецiально уповноваженим центральним органам виконавчої влади у галузi працi та соцiальної полiтики, економiки, освiти i науки та iншим центральним органам виконавчої влади, якi мають у своєму пiдпорядкуваннi вищi навчальнi заклади, пропозицiї щодо обсягiв державного замовлення на пiдготовку, перепiдготовку та пiдвищення квалiфiкацiї фахiвцiв;
-         подають до спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузi освiти i науки пропозицiї щодо формування мережi вищих навчальних закладiв;
-         затверджують за погодженням iз спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузi освiти i науки статути пiдпорядкованих їм вищих навчальних закладiв;
-         сприяють працевлаштуванню випускникiв пiдпорядкованих їм вищих навчальних закладiв, їх соцiальному захисту;
-         залучають у порядку, передбаченому законом, пiдприємства, установи, органiзацiї (за їх згодою) до вирiшення проблем розвитку вищої освiти. [15]
Стаття 21. Повноваження власника (власникiв) вищого
навчального закладу

1. Повноваження власника (власникiв) щодо управлiння вищим навчальним закладом визначаються в межах законiв статутом вищого навчального закладу. Власник (власники) вищого навчального закладу:
- розробляє статут вищого навчального закладу;
- органiзовує лiцензування вищого навчального закладу;
- призначає керiвника вищого навчального закладу на умовах контракту вiдповiдно до цього Закону;
- здiйснює контроль за фiнансово-господарською дiяльнiстю вищого навчального закладу;
- здiйснює контроль за дотриманням умов, передбачених рiшенням про заснування вищого навчального закладу;
- приймає рiшення про реорганiзацiю або лiквiдацiю вищого навчального закладу;
- здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Власник (власники) здійснює (здійснюють) права, передбачені частиною першою цiєї статтi, щодо управління вищим навчальним закладом безпосередньо або через уповноважений ним орган (особу).
Власник (власники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) може делегувати свої повноваження керiвниковi або вищому колегiальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу. [16]
Управління вищим навчальним закладом
Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник — ректор (президент), начальник, директор тощо.
Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень: вирішує питання діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис; видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу; представляє вищий навчальний заклад у державних та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед органом управління, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний заклад; є розпорядником майна і коштів; виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників; забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку; визначає функціональні обов'язки працівників; формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі; відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі; контролює виконання навчальних планів і програм тощо.
Вчені ради
Вчена рада вищого навчального закладу є колегіальним органом вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації і утворюється строком до п'яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років).
Вчена рада факультету є колегіальним органом факультету вищого навчального закладу третього і четвертого рівнів акредитації.
У вищому навчальному закладі третього або четвертого рівня акредитації можуть бути створені вчені ради інших структурних підрозділів. Їх повноваження визначаються керівником вищого навчального закладу.
Наглядова рада
У національному вищому навчальному закладі в обов'язковому порядку створюється Наглядова рада.
Наглядова рада розглядає шляхи перспективного розвитку вищого навчального закладу, надає допомогу його керівництву в реалізації державної політики у галузі вищої освіти і науки, здійснює громадський контроль за діяльністю керівництва вищого навчального закладу, забезпечує ефективну взаємодію вищого навчального закладу з органами державного управління, науковою громадськістю, суспільно-політичними та комерційними організаціями в інтересах розвитку вищої освіти.
Склад Наглядової ради національного вищого навчального закладу затверджується Кабінетом Міністрів України. Положення про Наглядову раду національного вищого навчального закладу затверджує голова Наглядової ради за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
Термін повноваження Наглядової ради становить не менше ніж три роки, але не більше ніж п'ять років.
Наглядова рада може бути створена також у вищому навчальному закладі третього або четвертого рівня акредитації за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки або іншим центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад. [5]
Робочі та дорадчі органи ВНЗ
Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації створюються робочі органи:
-         ректорат;
-         деканати;
-         приймальна комісія.
Положення про робочі органи затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу.
Для вирішення поточних питань діяльності вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації створюються робочі органи:
-         адміністративна рада;
-         приймальна комісія.
Дорадчим органом вищого навчального закладу першого або другого рівня акредитації є Педагогічна рада. Педагогічну раду очолює керівник вищого навчального закладу. До складу Педагогічної ради входять заступники директора, завідувачі відділень, завідувач бібліотеки, голови предметних (циклових) комісій, педагогічні працівники, головний бухгалтер.
Також дорадчу функцію виконує студентське самоврядування.

Положення про робочі та дорадчі органи затверджуються наказом керівника вищого навчального закладу відповідно до статуту вищого навчального закладу. [5]

Немає коментарів:

Дописати коментар